ветхість

ве́тхість

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. ветхість — ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий. З глибокого, похмурого колодязя витягнув цебер води. Коли тягнув, старий, горбатий звід скрипів і похитувався, ніби мав ось-ось упасти. А може, і впаде. Тут все у ветхість приходить, все падає (Ю.  Словник української мови у 20 томах
2. ветхість — ВЕ́ТХІСТЬ, хості, ж. Стан за знач. ве́тхий.  Словник української мови в 11 томах