вибагливо —
Присл. до вибагливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибагливо —
ВИБА́ГЛИВО. Присл. до виба́гливий. Юрій Шевельов ставився до людей, що оточували його, дуже вибагливо (з газ.); Хата гарна, убрана майже вибагливо (О.
Словник української мови у 20 томах
вибагливо —
ВИБА́ГЛИВО. Присл. до виба́гливий. Хата гарна, убрана майже вибагливо (Мак., Вибр., 1954, 41); В парадних залах скинули з меблів чохли й заквітли ніжними ясними кольорами модні крісла й канапи з вибагливо викрученими ніжками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 92).
Словник української мови в 11 томах