вибагливо
ВИБА́ГЛИВО. Присл. до виба́гливий.
Хата гарна, убрана майже вибагливо (Мак., Вибр., 1954, 41);
В парадних залах скинули з меблів чохли й заквітли ніжними ясними кольорами модні крісла й канапи з вибагливо викрученими ніжками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)