вибагливо
ВИБА́ГЛИВО.
Присл. до виба́гливий.
Юрій Шевельов ставився до людей, що оточували його, дуже вибагливо (з газ.);
Хата гарна, убрана майже вибагливо (О. Маковей);
В парадних залах скинули з меблів чохли й заквітли ніжними ясними кольорами модні крісла й канапи з вибагливо викрученими ніжками (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)