Орфографічний словник української мови

вибиватися

вибива́тися

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вибиватися — [виебиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  2. вибиватися — -аюся, -аєшся, недок., вибитися, -б'юся, -б'єшся; мн. виб'ються; док. 1》 З труднощами, докладаючи зусиль, вириватися, вибиратися звідки-небудь. || Переборюючи перешкоди, знегоди, виходити зі скрутного становища.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибиватися — ВИБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БИТИСЯ, б'юся, б'єшся; мн. ви́б'ються; наказ. сп. ви́бийся; док. 1. Із труднощами, докладаючи зусиль, вириватися, вибиратися звідки-небудь, уникати чогось. – Пусти, Антосю! Годі-бо! Що ти? Побачать!...  Словник української мови у 20 томах
  4. вибиватися — аж із шку́ри вибива́тися. Дуже напружуватися, надриватися. Дитина, чую, аж із шкури вибивається, кричить... (Панас Мирний). вибива́тися / ви́битися зі сну. Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити.  Фразеологічний словник української мови
  5. вибиватися — ВИБИВА́ТИСЯ в кого, на кого-що (докладаючи зусиль, домагатися певного суспільного становища), ВИСУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ (досягати успіхів у чому-небудь). — Док.: ви́битися, ви́сунутися, ви́йти, проби́тися, просу́нутися.  Словник синонімів української мови
  6. вибиватися — ВИБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́БИТИСЯ, б’юся, б’єшся; мн. ви́б’ються; док. 1. З труднощами, докладаючи зусиль, вириватися, вибиратися звідки-небудь. — Пусти, Антосю! Годі-бо! Що ти? Побачать! — вибивається вона з обіймів (Стар., Облога..  Словник української мови в 11 томах