Орфографічний словник української мови

виволочений

ви́волочений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виволочений — ВИ́ВОЛОЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́волокти. Камінь, виволочений у город, хижо виблискував на місяці (з газ.); // у знач. ім. ви́волочений, ного, ч. Той, кого виволокли за межі чогось або кудись.  Словник української мови у 20 томах