вигачувати —
-ую, -уєш, недок., вигатити, -ачу, -атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вигачувати —
ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., що. 1. Вистеляти хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Десь колона забралася в сипучі піски... Мусили тоді самі .. вигачувати собі дорогу.
Словник української мови у 20 томах
вигачувати —
ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку.
Словник української мови в 11 томах
вигачувати —
Вигачувати, -чую, -єш сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Словник української мови Грінченка