вигачувати
вига́чувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигачувати — -ую, -уєш, недок., вигатити, -ачу, -атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вигачувати — ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., що. 1. Вистеляти хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Десь колона забралася в сипучі піски... Мусили тоді самі .. вигачувати собі дорогу. Словник української мови у 20 томах
- вигачувати — ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Словник української мови в 11 томах
- вигачувати — Вигачувати, -чую, -єш сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду. Словник української мови Грінченка