1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вигачувати

вига́чувати

-ую, -уєш, недок., вигатити, -ачу, -атиш, док., перех.

Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигачувати — вига́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вигачувати — ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., що. 1. Вистеляти хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Десь колона забралася в сипучі піски... Мусили тоді самі .. вигачувати собі дорогу. Словник української мови у 20 томах
  3. вигачувати — ВИГА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. Вистелювати хмизом, колодами і т. ін. болото, пісок тощо для проїзду, проходу; прокладати гатку. Словник української мови в 11 томах
  4. вигачувати — Вигачувати, -чую, -єш сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду. Словник української мови Грінченка