Значення в інших словниках
-
виголений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виголити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виголений —
ВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́голити. Воно [лице] було кругле, скрізь виголене і страшенно червоне (В. Винниченко); Їй одчинив двері чоловік років під сорок, з ретельно виголеним обличчям (С.
Словник української мови у 20 томах
-
виголений —
ВИ́ГОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́голити. Їй одчинив двері чоловік років під сорок, з ретельно виголеним обличчям (Жур., Вечір.., 1958, 181); // у знач. прикм. У якого зрізана борода або борода й вуси (про людину).
Словник української мови в 11 томах