Орфографічний словник української мови

вигоєний

ви́гоєний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вигоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вигоєний — ВИ́ГОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́гоїти. Здоровенний одновухий пес, з подертою шкірою, з погано вигоєними ранами по всьому схудлому тілу, перевернувся догори лапами (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах
  3. вигоєний — Ви́гоєний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)