вигоєний

ВИ́ГОЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́гоїти.

Здоровенний одновухий пес, з подертою шкірою, з погано вигоєними ранами по всьому схудлому тілу, перевернувся догори лапами (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. вигоєний — ви́гоєний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигоєний — Ви́гоєний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)