вигоєний

ви́гоєний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вигоїти.

Значення в інших словниках

1. вигоєний — ви́гоєний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вигоєний — ВИ́ГОЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́гоїти. Здоровенний одновухий пес, з подертою шкірою, з погано вигоєними ранами по всьому схудлому тілу, перевернувся догори лапами (Ю. Логвин).  Словник української мови у 20 томах
3. вигоєний — Ви́гоєний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)