Орфографічний словник української мови

видих

ви́дих

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. видих — -у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Вільний видих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видих — ВИ́ДИХ, у, ч. Кожне окреме виштовхування повітря з легенів при диханні; протилежне вдих. Вранці я бачив, як Тарас на своєму балконі займався фізкультурою.  Словник української мови у 20 томах
  3. видих — ВИ́ДИХ, у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 141); Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити.. у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк. гігієна, 1954, 45).  Словник української мови в 11 томах