видих

ВИ́ДИХ, у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху.

Од видиху ледь ворушилися чорні вуса (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 141);

Вимірювання обводу грудної клітки треба провадити.. у стані спокійного дихання, вдиху і видиху (Шк. гігієна, 1954, 45).

Значення в інших словниках

1. видих — ви́дих іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. видих — -у, ч. Одноразове виштовхування з легенів повітря, набраного під час вдиху. Вільний видих.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. видих — ВИ́ДИХ, у, ч. Кожне окреме виштовхування повітря з легенів при диханні; протилежне вдих. Вранці я бачив, як Тарас на своєму балконі займався фізкультурою.  Словник української мови у 20 томах