Орфографічний словник української мови

видування

видува́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. видування — -я, с. Дія за знач. видувати 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. видування — ВИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видува́ти 1, 3. Весною рештки стерні зменшують швидкість вітру і цим перешкоджають видуванню ґрунту (з наук. літ.); Гутне скло тим і славне, що твориться вручну, вільним видуванням (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. видування — ВИДУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. видува́ти 1, 3. Весною вони [рештки стерні] зменшують швидкість вітру і цим перешкоджають видуванню грунту (Колг. Укр., 12, 1956, 12); З України в Росію запрошувались [у XVIII ст.] майстри різьби, гравірування, видування скла (Іст. УРСР, І, 1953, 306).  Словник української мови в 11 томах