Значення в інших словниках
-
виділ —
Ви́діл: — (товариства): рада, управа [VII] — відділ, комітет, правління [36;47] — правління, бюро, комітет [29] — правління, президія, бюро, комітет [53] — управа, рада [33;21;IV,VI] — виділ повітовий...
Словник з творів Івана Франка
-
виділ —
Ви́діл. 1. Відділ, відділення — як частина установи. Згадане рішенє скарбової адміністрації подав виділ краєвий всім виділам повітовим до відомости з порученєм звернути увагу громад на конечну потребу...
Українська літературна мова на Буковині
-
виділ —
I -у, ч., юр. Виокремлення майна або його частки на користь тієї чи іншої особи. II -у, ч., діал., заст. Відділ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виділ —
ВИ́ДІЛ¹, у, ч. Виділення майна або його частини на користь тієї чи іншої особи. У разі порушення питання про виділ часток із спільного майна всіма співвласниками фактично відбувається ліквідація права спільної часткової власності, тобто її поділ (з навч.
Словник української мови у 20 томах
-
виділ —
ви́діл комітет; правління, президія (ст) ◊ ви́діл крає́вий адміністративний орган (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
виділ —
ВИ́ДІЛ¹, у, юр. Виділення майна або частини майна на користь тієї чи іншої особи. ВИ́ДІЛ², у, діал., заст. Відділ. Тепер я у виділі польської читальні (Стеф., III, 1954, 37).
Словник української мови в 11 томах
-
виділ —
Ви́діл, -лу м. 1) Выдѣлъ, удѣлъ. 2) Отдѣлъ, раздѣлъ. Желех. 3) Комитетъ, бюро, правленіе общества и пр. Желех.
Словник української мови Грінченка