виділ
ВИ́ДІЛ¹, у, ч.
Виділення майна або його частини на користь тієї чи іншої особи.
У разі порушення питання про виділ часток із спільного майна всіма співвласниками фактично відбувається ліквідація права спільної часткової власності, тобто її поділ (з навч. літ.);
Співвласник має право на реальний виділ частки з майна, що є у спільній частковій власності (з мови документів).
ВИ́ДІЛ², у, ч., діал., заст.
Відділ.
Тепер я у виділі польської читальні (В. Стефаник);
Скоро вивчився по-німецьки і на природописнім виділі робив такі поступи, що на нього дивилися як на будучого доцента (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)