видітися —
-диться, недок., розм. Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися. || безос. Здаватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
видітися —
ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Те саме, що ба́читися. То лиш від нього залежить, а не від неї, чи він схоче з нею видітися, чи ні (Л. Мартович); – З вітцем видівся? – Не-не хоче він! – крикнув Мах (І. Білик); Не хутко те буде... Чи й буде, чи ні?...
Словник української мови у 20 томах
видітися —
ВВИЖА́ТИСЯ (УВИЖА́ТИСЯ) кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯ рідше, ПРИВИЖА́ТИСЯ рідко, УЗДРІВА́ТИСЯ (ВЗДРІВА́ТИСЯ) рідко, ВИ́ДІТИСЯ розм., МРІ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
видітися —
ВИ́ДІТИСЯ, диться, недок., розм. Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися. Не хутко те буде… Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
видітися —
Ви́дітися, -диться гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. І. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. ви́диться мені. Кажется мнѣ.
Словник української мови Грінченка