вижирати —
-аю, -аєш, недок., вижерти, -ру, -реш; мин. ч. вижер, -ла, -ло; док., перех., вульг. З'їдати все, без залишку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вижирати —
ВИЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖЕРТИ, ру, реш; мин. ч. ви́жер, ла, ло; док., що, вульг. З'їдати все, без залишку. Сіли самі вижирати все накуплене, а потім ще підтягнулись якісь новоспечені знайомі (із журн.); * Образно. Уста мої заціпило морозом, А серце в мене вижерла гадюка (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
вижирати —
ВИЖИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЖЕРТИ, ру, реш; мин. ч. ви́жер, ла, ло; док., перех., вульг. З’їдати все, без залишку. *Образно. Уста мої заціпило морозом, А серце в мене вижерла гадюка (Фр., XI, 1952, 298).
Словник української мови в 11 томах