Орфографічний словник української мови

визига

визи́га

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. визига — -и, ж. Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. визига — ВИЗИ́ГА, и, ж. Продукт із спинної струни (хорди) великих (перев. осетрових) риб. Осетра, білугу і севрюгу обробляють однаково: одрубують голову з грудними плавцями, зрізують нижні плавці і виймають визигу (з наук.-попул. літ.); Пиріг із визигою.  Словник української мови у 20 томах
  3. визига — див. крикливий  Словник синонімів Вусика
  4. визига — ВИЗИ́ГА, и, ж. Спинна струна осетрових риб, що вживається як їжа. Осетра, білугу і севрюгу обробляють однаково: одрубують голову з грудними плавниками, зрізують нижні плавники.. і виймають визигу (Технол. пригот. їжі, 1957, 37).  Словник української мови в 11 томах