виказувач —
-а, ч., розм. Той, хто виказує, доносить на кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виказувач —
ВИКА́ЗУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто виказує когось, доносить на кого-небудь. Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб); Царським сатрапам удалося спіймати Кармеля лише тоді, коли знайшовся якийсь негідник-виказувач (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
виказувач —
I докажчик, нашіптувач II див. зрадник
Словник синонімів Вусика
виказувач —
ВИКА́ЗУВАЧ, а, ч., розм. Той, хто виказує, доносить на кого-небудь. Але султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 418).
Словник української мови в 11 томах