виказувач
ВИКА́ЗУВАЧ, а, ч., розм.
Той, хто виказує когось, доносить на кого-небудь.
Султан слухав виказувачів і шептунів і загадково мовчав (З. Тулуб);
Царським сатрапам удалося спіймати Кармеля лише тоді, коли знайшовся якийсь негідник-виказувач (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)