Словник української мови у 20 томах

виказувачка

ВИКА́ЗУВАЧКА, и, ж., розм.

Жін. до вика́зувач.

Про сімейну драму родини Кротевичів знайомим стало відомо від Ганни Миколаївни, пліткарки та виказувачки чужих таємниць (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виказувачка — вика́зувачка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. виказувачка — -и, розм. Жін. до виказувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виказувачка — ВИКА́ЗУВАЧКА, и, ж., розм. Жін. до вика́зувач.  Словник української мови в 11 томах