Орфографічний словник української мови

виканючування

виканю́чування

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виканючування — -я, с., розм. Дія за знач. виканючувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виканючування — ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати. Справжня багатовекторність зовнішньої політики – це не “багатопродажність”, не виканючування кредитів чи інвестицій, а проштовхування інтересів своєї країни на чужих територіях (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. виканючування — ВИКАНЮ́ЧУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. виканю́чувати.  Словник української мови в 11 томах