викричатися — Орфографічний словник української мови

викричатися — -чуся, -чишся, док., розм. Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. Великий тлумачний словник сучасної мови
викричатися — ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися вдосталь, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. – Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. – Швидше викричиться [о. Словник української мови у 20 томах
викричатися — ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. — Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. — Швидше викричиться [о. Артемій] та й перестане, — сказала до дочки Сусана Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 146). Словник української мови в 11 томах