викричатися

ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося.

— Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. — Швидше викричиться [о. Артемій] та й перестане, — сказала до дочки Сусана Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 146).

Значення в інших словниках

1. викричатися — ви́кричатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. викричатися — -чуся, -чишся, док., розм. Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викричатися — ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися вдосталь, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. – Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. – Швидше викричиться [о.  Словник української мови у 20 томах