Великий тлумачний словник сучасної мови

викричатися

ви́кричатися

-чуся, -чишся, док., розм.

Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викричатися — ви́кричатися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. викричатися — ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися вдосталь, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. – Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. – Швидше викричиться [о.  Словник української мови у 20 томах
  3. викричатися — ВИ́КРИЧАТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. Накричатися досхочу, не мати більше змоги кричати; висловити криком усе, що хотілося. — Не буде нікого в хаті, то й не буде до кого чіплятись. — Швидше викричиться [о. Артемій] та й перестане, — сказала до дочки Сусана Уласівна (Н.-Лев., IV, 1956, 146).  Словник української мови в 11 томах