викричати

ви́кричати

-чу, -чиш, док., перех.

1》 Висловити криком усе, що хотілося.

2》 За допомогою крику домогтися чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. викричати — ви́кричати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. викричати — ВИ́КРИЧАТИ, чу, чиш, док., що і без прям. дод., розм. 1. Висловити криком почуття, емоції. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився [поспішав] викричати (П. Козланюк); – Діду!...  Словник української мови у 20 томах
3. викричати — ВИ́КРИЧАТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Висловити криком усе, що хотілося. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати (Козл., Сонце.., 1957, 40). 2. За допомогою крику домогтися чого-небудь. А що ж він [Езоп] викричав?...  Словник української мови в 11 томах