викупник

викупни́к

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. викупник — -а, ч., заст. Той, хто викупляє що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. викупник — ВИКУПНИ́К, а́, ч., заст. Той, хто викуповує кого-, що-небудь. Коли збідніє твій брат і продасть із своєї посілості, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах
3. викупник — ВИКУПНИ́К, а́, ч., заст. Той, хто викупляє що-небудь.  Словник української мови в 11 томах