Великий тлумачний словник сучасної мови

викупник

викупни́к

-а, ч., заст.

Той, хто викупляє що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викупник — викупни́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
  2. викупник — ВИКУПНИ́К, а́, ч., заст. Той, хто викуповує кого-, що-небудь. Коли збідніє твій брат і продасть із своєї посілості, то прийде викупник його, близький йому, і викупить продаж брата свого (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах
  3. викупник — ВИКУПНИ́К, а́, ч., заст. Той, хто викупляє що-небудь.  Словник української мови в 11 томах