виламувати —
-ую, -уєш, недок., виламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ламаючи, відривати, відокремлювати частину від цілого. || Ламаючи, готувати для чого-небудь. || Зривати, збирати (зазвичай качани кукурудзи). || Натискуючи, вибивати, висаджувати (двері, вікно і...
Великий тлумачний словник сучасної мови
виламувати —
ВИЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛАМАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Ламаючи, підривати, відокремлювати частину від цілого. Іде [Зет] до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
виламувати —
див. ламати; нищити
Словник синонімів Вусика
виламувати —
Вила́мувати, -мую, -муєш; ви́ламати, -маю, -маєш, -має і (див.) вило́млювати, ви́ломити
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виламувати —
ВИЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛАМАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Ламаючи, підривати, відокремлювати частину від цілого. Іде [Зет] до скелі виламувати нову брилу (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
виламувати —
Виламувати, -мую, -єш сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать.
Словник української мови Грінченка