виличний — Орфографічний словник української мови

виличний — -а, -е. Прикм. до вилиця. Виличний відросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
виличний — ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця. – Ну і дав у пику, що призвело до множинного переламу виличної кістки, кращі професори Києва не знали, як оте заживити, щоб не різати щоку... (Є. Кононенко); Лицьовий відділ черепа складається з верхніх щелеп, піднебінних, виличних, носових кісток (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
виличний — ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця. Виличний відросток. Словник української мови в 11 томах