Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
виличний —
ви́личний прикметник
Орфографічний словник української мови
виличний —
ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця. – Ну і дав у пику, що призвело до множинного переламу виличної кістки, кращі професори Києва не знали, як оте заживити, щоб не різати щоку... (Є. Кононенко); Лицьовий відділ черепа складається з верхніх щелеп, піднебінних, виличних, носових кісток (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
виличний —
ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця. Виличний відросток.
Словник української мови в 11 томах