виличний

ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця.

Виличний відросток.

Значення в інших словниках

1. виличний — ви́личний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виличний — -а, -е. Прикм. до вилиця. Виличний відросток.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виличний — ВИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ви́лиця. – Ну і дав у пику, що призвело до множинного переламу виличної кістки, кращі професори Києва не знали, як оте заживити, щоб не різати щоку... (Є. Кононенко); Лицьовий відділ черепа складається з верхніх щелеп, піднебінних, виличних, носових кісток (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах