Значення в інших словниках
-
вимикач —
ВИМИКАЧ – ВМИКАЧ Вимикач, -а, ор. -ем. Пристрій для вмикання і вимикання електричних кіл. Вмикач, -а. Те саме, що вимикач, але переважно в технічних пристроях.
Літературне слововживання
-
вимикач —
[виемиекач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
-
вимикач —
-а, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. Аварійний вимикач — вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вимикач —
ВИМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання і вимикання електричного струму. – Марія Іванівна натиснула вимикач лампи – і зразу весь кабінет зник у півсутіні (В. Собко); Клацнув вимикач, з сусідньої кімнати ввірвалося світло (А.
Словник української мови у 20 томах
-
вимикач —
ВИМИКА́Ч, а́, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. — Марія Іванівна натиснула вимикача лампи — і зразу весь кабінет зник у півсутіні (Собко, Справа.., 1959, 84); Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло (Собко, Серце, 1952, 115).
Словник української мови в 11 томах