вимикач
ВИМИКА́Ч, а́, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму.
— Марія Іванівна натиснула вимикача лампи — і зразу весь кабінет зник у півсутіні (Собко, Справа.., 1959, 84);
Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло (Собко, Серце, 1952, 115).
Словник української мови (СУМ-11)