вимикач

ВИМИКАЧ – ВМИКАЧ

Вимикач, -а, ор. -ем. Пристрій для вмикання і вимикання електричних кіл.

Вмикач, -а. Те саме, що вимикач, але переважно в технічних пристроях.

Значення в інших словниках

1. вимикач — вимика́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вимикач — [виемиекач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ач'і, р. мн. -ач'іў  Орфоепічний словник української мови
3. вимикач — -а, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. Аварійний вимикач — вимикач, який забезпечує вимикання енергопостачання у випадку аварійної ситуації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вимикач — ВИМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання і вимикання електричного струму. – Марія Іванівна натиснула вимикач лампи – і зразу весь кабінет зник у півсутіні (В. Собко); Клацнув вимикач, з сусідньої кімнати ввірвалося світло (А.  Словник української мови у 20 томах
5. вимикач — ВИМИКА́Ч, а́, ч., ел. Прилад для вмикання і вимикання електричного струму. — Марія Іванівна натиснула вимикача лампи — і зразу весь кабінет зник у півсутіні (Собко, Справа.., 1959, 84); Хтось клацнув вимикачем. Кімнату залило ясне електричне світло (Собко, Серце, 1952, 115).  Словник української мови в 11 томах