Орфографічний словник української мови

вимитий

ви́митий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вимитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (І. Нечуй-Левицький); У хатi вогко, пахне вимитою пiдлогою, свiжими рядюжками i пирiжками з горохом (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (Н.-Лев., III, 1956, 15); Зеленіло свіже, вимите дощем село (Стельмах, Хліб.., 1959, 108); Берег вимитий. Лоза.  Словник української мови в 11 томах