вимитий

ви́митий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимити.

Значення в інших словниках

1. вимитий — ви́митий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (І. Нечуй-Левицький); У хатi вогко, пахне вимитою пiдлогою, свiжими рядюжками i пирiжками з горохом (В.  Словник української мови у 20 томах
3. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (Н.-Лев., III, 1956, 15); Зеленіло свіже, вимите дощем село (Стельмах, Хліб.., 1959, 108); Берег вимитий. Лоза.  Словник української мови в 11 томах