вимитий
ви́митий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимитий — ви́митий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (І. Нечуй-Левицький); У хатi вогко, пахне вимитою пiдлогою, свiжими рядюжками i пирiжками з горохом (В. Словник української мови у 20 томах
- вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (Н.-Лев., III, 1956, 15); Зеленіло свіже, вимите дощем село (Стельмах, Хліб.., 1959, 108); Берег вимитий. Лоза. Словник української мови в 11 томах