вимитий

ви́митий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимитий — ви́митий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (І. Нечуй-Левицький); У хатi вогко, пахне вимитою пiдлогою, свiжими рядюжками i пирiжками з горохом (В. Словник української мови у 20 томах
  3. вимитий — ВИ́МИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мити. Кругом світлиці стояли прості, непомальовані, з високими спинками стільці, білі, чисто вимиті (Н.-Лев., III, 1956, 15); Зеленіло свіже, вимите дощем село (Стельмах, Хліб.., 1959, 108); Берег вимитий. Лоза. Словник української мови в 11 томах