Орфографічний словник української мови

вимчати

ви́мчати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. вимчати — -чу, -чиш, док. 1》 неперех. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. 2》 перех. Дуже швидко вивезти кого-, що-небудь кудись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вимчати — ВИ́МЧАТИ, чу, чиш, док. 1. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. Вони вслухались в звуки таємничі: .. Стогнало, наче лемент після січі, – Чи дикі коні вимчали навскач (М. Бажан); Машина вимчала на рівне шосе (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимчати — ВИ́МЧАТИ, чу, чиш, док. 1. неперех. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. Вони вслухались в звуки таємничі: ..Стогнало, наче лемент після січі, — Чи дикі коні вимчали навскач (Бажан, Роки, 1957, 229)...  Словник української мови в 11 томах