вимітити

ви́мітити

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. вимітити — -ічу, -ітиш, док., перех., вимічати, -аю, -аєш, недок., розм. Робити мітки на чому-небудь; виділяти, позначати когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. вимітити — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти.  Словник української мови в 11 томах