Великий тлумачний словник сучасної мови

вимітити

ви́мітити

-ічу, -ітиш, док., перех., вимічати, -аю, -аєш, недок., розм.

Робити мітки на чому-небудь; виділяти, позначати когось, щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вимітити — ви́мітити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимітити — ПОЗНАЧА́ТИ (ПОЗНА́ЧУВАТИ рідше) (залишати на чомусь які-небудь знаки, мітки), ЗНАЧИ́ТИ, МІ́ТИТИ, ПОМІЧА́ТИ, НАМІЧА́ТИ, НАЗНАЧА́ТИ (НАЗНА́ЧУВАТИ рідше), ПОКА́ЗУВАТИ, МАРКУВА́ТИ, ВИМІЧА́ТИ розм., ЗАЗНАЧА́ТИ розм., ОЗНА́ЧУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. вимітити — ВИ́МІТИТИ див. виміча́ти.  Словник української мови в 11 томах