виплутувати —
-ую, -уєш, недок., виплутати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. 2》 перен. Допомагати кому-небудь виходити із тяжкого, скрутного становища; рятувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виплутувати —
ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Наталя Вовк ткала портрет годинами і днями, потрібної схожості не було, виплутувала нитку назад (І.
Словник української мови у 20 томах
виплутувати —
див. хитрувати
Словник синонімів Вусика
виплутувати —
ВИРУЧА́ТИ (допомагати комусь у скрутному становищі), РЯТУВА́ТИ, ВИРЯТО́ВУВАТИ, ЗАРЯТО́ВУВАТИ, ВРЯТО́ВУВАТИ (УРЯТО́ВУВАТИ), ВИЗВОЛЯ́ТИ, ВИБАВЛЯ́ТИ, ВИПЛУ́ТУВАТИ рідше, ВИВО́ЗИТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
виплутувати —
ВИПЛУ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПЛУТАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розмотуючи, розсовуючи заплутане, виймати, звільняти кого-, що-небудь. Він підбіг до шпигуна, схопив його за руку, потяг по горищу, виплутуючи з старих сіток (Збан., Мор.
Словник української мови в 11 томах
виплутувати —
Виплутувати, -тую, -єш сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать.
Словник української мови Грінченка