Орфографічний словник української мови

виплювати

ви́плювати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. виплювати — див. випльовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. виплювати — ВИ́ПЛЮВАТИ див. випльо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. виплювати — ВИ́ПЛЮВАТИ див. випльо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. виплювати — Випльовувати, -вую, -єш сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.  Словник української мови Грінченка