виплювати —
ви́плювати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виплювати —
див. випльовувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виплювати —
ВИ́ПЛЮВАТИ див. випльо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
виплювати —
Випльовувати, -вую, -єш сов. в. виплювати, -люю, -єш и виплюнути, -ну, -неш, гл. Выплевывать, выплюнуть. Душ не виплювати. Ном. № 8299. Тоді чорт — нічого робить — взяв та й виплював росписку. Рудч. Ск. II. 25.
Словник української мови Грінченка