випроваджувати

випрова́джувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. випроваджувати — -ую, -уєш, недок., випровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2》 Те саме, що випроводжати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. випроваджувати — ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОВАДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його.  Словник української мови у 20 томах
3. випроваджувати — див. виганяти  Словник синонімів Вусика
4. випроваджувати — ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...  Словник синонімів української мови
5. випроваджувати — ВИПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його.  Словник української мови в 11 томах