Значення в інших словниках
-
випроваджувати —
випрова́джувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
випроваджувати —
-ую, -уєш, недок., випровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2》 Те саме, що випроводжати 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
випроваджувати —
ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОВАДИТИ, джу, диш, док., кого і без прям. дод., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його.
Словник української мови у 20 томах
-
випроваджувати —
ВЕСТИ́ (спрямовувати рух кого-небудь, допомагати або примушувати йти куди-небудь), ПРОВА́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРИВО́ДИТИ (зі собою); ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ (в межі чогось); ВИВО́ДИТИ...
Словник синонімів української мови
-
випроваджувати —
ВИПРОВАДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. Хазяїн кинувся до Грома. Схвильовано випроваджує його.
Словник української мови в 11 томах