випрягати —
-аю, -аєш, недок., випрягти, -яжу, -яжеш; мин. ч. випріг, випрягла, випрягло; док., перех. Звільняти від упряжі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випрягати —
ВИПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ПРЯГТИ, яжу, яжеш; мин. ч. ви́пріг, прягла, ло; док., кого. Звільняти від упряжі (перев. коней, волів і т. ін.). Старий воли випрягає, Занози ховає (Т.
Словник української мови у 20 томах